Марія де Медейруш

Іронічний шпигунський трилер. Головний герой, шпигун у відставці підозрює, що його колишні вороги повернулися, коли зникає його інтригуючий сусід. Іронічне переосмислення шпигунських трилерів, зокрема, лінійки фільмів про агента 007.

Тегеран, 1958 рік. Відтоді як зламалася його улюблена скрипка, Нассар Алі Кан, один з найвидатніших музикантів свого часу, втратив смак до життя. Не знайшовши жодного інструмента, який міг би її замінити, він вирішує дочекатися смерті у власному ліжку. В надії піти з цього світу, він занурюється у глибокі мрії, водночас радісні і сумні, які переносять героя в його молодість...

Енн двадцять три, і у неї дві дочки, безробітний чоловік, мати, яка всіх ненавидить, і батько, який відсидів останні десять років за гратами. Вона працює прибиральницею в університеті, в двері якого і вдень вона ніколи не наважилася б увійти. Її монотонне життя змінюється, коли лікарі повідомляють їй про невиліковну хворобу, і що їй залишилося жити всього два-три місяці. Енн вирішує радикально змінити своє життя.

Двоє бандитів Вінсент Вега і Джулс Вінфілд проводять час у філософських бесідах у перерві між розбірками з боржниками свого кримінального боса Марселуса Воллеса. Паралельно розгортається три історії. У першій з них Вінсент доглядає за дружиною Марселуса Мієй і рятує її від передозування наркотиками. У другій йдеться про боксера, найнятого Воллесом, щоб здати бій, але обдурившого Воллеса. Третя історія об’єднує перші дві – в кафе парочка невдачливих грабіжників роблять спробу пограбування, але Джулс зупиняє їх.

Париж, 1931 рік. Анаіс Нін зустрічає Генрі Міллера та його дружину Джун. Заінтригована ними обома, вона починає розширювати свої сексуальні горизонти з чоловіком Уго, а також з Генрі та іншими...